Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/карлюка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
карлюка
Берлін: Українське слово, 1924

Карлю́ка, ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. Ум. Карлю́чка.