Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/карлючити

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ карлюка Словарь української мови
Борис Грінченко
К
карлючити 		карлючитися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Карлю́чити, чу, чиш, гл. Кривить, искривлять.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/карлючити&oldid=758659