Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/карлючитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
карлючитися
Берлін: Українське слово, 1924

Карлю́читися, чуся, чишся, гл. Кривиться, искривляться.