Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/картацький

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
картацький
Берлін: Українське слово, 1924

Карта́цький, а, е. = Картатий. Плахта на їй картацька, червчата, ще материнська придана; тепер уже таких не роблять. Кв. I. 6. Плахти, знаєте, все хороші, картацькі, старосвітські. Г. Барв. 63.