Словарь української мови (1924)/карючений
| ◀ карюковий | Словарь української мови К карючений |
карючити ▶ |
|
Карю́чений, а, е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Нп.
| ◀ карюковий | Словарь української мови Борис Грінченко К карючений |
карючити ▶ |
|
Словарь української мови — К
карючений
Борис Грінченко
1924
Карю́чений, а, е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Нп.