Словарь української мови (1924)/карючити
| ◀ карючений | Словарь української мови К карючити |
каса ▶ |
|
Карю́чити, чу, чиш, гл. 1) Клеить столярнымъ клеемъ. 2) Коробить, кривить.
| ◀ карючений | Словарь української мови Борис Грінченко К карючити |
каса ▶ |
|
Словарь української мови — К
карючити
Борис Грінченко
1924
Карю́чити, чу, чиш, гл. 1) Клеить столярнымъ клеемъ. 2) Коробить, кривить.