Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/качання

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
качання
Берлін: Українське слово, 1924

I. Кача́ння, ня, с. 1) Катанье, перекатыванье. 2) Катанье бѣлья, раскатыванье тѣста.

II. Кача́ння, ня, с. Соб. отъ кача́н. Ум. Кача́ннячко. Капуста моя ще й качаннячко. Грин. III. 229.