Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кашиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кашиця
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́шиця, ці, ж. Родъ быка, составленнаго изъ двухъ, сбитыхъ изъ обрубковъ дерева, стѣнокъ, поставленныхъ параллельно одна другой, причемъ пространство между ними наполнено камнями; употребляются при постройкѣ ризей. Шух. I. 179.