Словарь української мови (1924)/кашка

by Борис Грінченко

◀ кашиця

Словарь української мови Борис Грінченко К кашка

кашкет ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ка́шка, ки, ж. 1) Ум. отъ ка́ша. Кашка. Мовчи, язичку, кашки дам. Посл. 2) Раковая или рыбья икра. Ото, що товста шийка, то рачиха з кашкою. Уманск. у. 3) Внутренности насѣкомыхъ. 4) Различныя растенія: Spiraea Ulmaria L, Trifolium repens, Capsella Bursa Pastoris, Lycium flos cuculi (кашка червона), Galium verum (кашка жовтенька). ЗЮЗО. I. 123, 137. Желех. Вх. Пч. I. 11. 5) Бере́зова ка́шка. = Бере́зова ка́ша. Хведько не вчивсь і скоштував березової кашки. Гул. Арт.