Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/каювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каювати
Берлін: Українське слово, 1924

Каюва́ти, каю́ю, ю́єш, гл. Рубить въ деревѣ замки для связи. Мнж. 181.