Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/килавий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
килавий
Берлін: Українське слово, 1924

Ки́лавий, а, е. 1) = Килавець. 2) Ки́лаві у́ставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой. Kolb. I. 48.