Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/киликати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
киликати
Берлін: Українське слово, 1924

Кили́кати, ли́чу, чеш, гл. Щебетать. Так жалісно, як пташеняточко, киличе — пустіть. МВ. I. 78. Вона як пташка киличе.