Словарь української мови (1924)/киринниця
Зовнішній вигляд
◀ киринник | Словарь української мови К киринниця |
кириння ▶ |
|
Кири́нниця, ці, ж. 1) Пачкунья, маральщица. Желех. 2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. I. 34.