Словарь української мови (1924)/кириння
| ◀ киринниця | Словарь української мови К кириння |
кириня ▶ |
|
Кири́ння, ня, с. 1) Безпорядочно набросанная куча, груда. Желех. 2) Пачканье, маранье. Желех.
| ◀ киринниця | Словарь української мови Борис Грінченко К кириння |
кириня ▶ |
|
Словарь української мови — К
кириння
Борис Грінченко
1924
Кири́ння, ня, с. 1) Безпорядочно набросанная куча, груда. Желех. 2) Пачканье, маранье. Желех.