Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кирпатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кирпатий
Берлін: Українське слово, 1924

Кирпа́тий, а, е. Курносый. Перехрести ніс, щоб великій ріс, а то кирпатий. Ном. № 5447. Ум. Кирпа́тенький. Моя (дівчина) он бач русява, що трошки кирпатенька. Кв. I. 15.