Словарь української мови (1924)/кицяти
Зовнішній вигляд
◀ киця | Словарь української мови К кицяти |
кичера ▶ |
|
Киця́ти, ця́ю, єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить. О. 1861. XI. Свидн. 37.