Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кицяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кицяти
Берлін: Українське слово, 1924

Киця́ти, ця́ю, єш, гл. Въ игрѣ въ жмурки: дотрагиваться до кого либо изъ прятавшихся, который послѣ этого начинаетъ жмурить. О. 1861. XI. Свидн. 37.