Словарь української мови (1924)/кичера
| ◀ кицяти | Словарь української мови К кичера |
кичка ▶ |
|
Ки́чера, ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. I. 73. Ум. Ки́чірка. Вх. Зн. 25.
| ◀ кицяти | Словарь української мови Борис Грінченко К кичера |
кичка ▶ |
|
Словарь української мови — К
кичера
Борис Грінченко
1924
Ки́чера, ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. I. 73. Ум. Ки́чірка. Вх. Зн. 25.