Словарь української мови (1924)/кишка
| ◀ кишіти | Словарь української мови К кишка |
кишкати ▶ |
|
Ки́шка, ки, ж. 1) Кишка. Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Ном. 12173. Треба думать та гадать, чим кишки напхать. Ном. 2) Колбаса, начиненная кашей. Маркев. 154. Дайте мені кишку, іззім у затишку. Чуб. 3) Красный наростъ на головѣ индѣйскаго пѣтуха. 4) Ходи́ти без ки́шки. Ходить безъ пояса. Гол. Од. 48. Ум. Ки́шечка.