Словарь української мови (1924)/кишкати

by Борис Грінченко

◀ кишка

Словарь української мови Борис Грінченко К кишкати

кишкатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ки́шкати, каю, єш, одн. в. ки́шнути, шну, неш, гл. Прогонять, прогнать птицу криком киш! Прилетіла тетерочка… Не кишкайте, не лякайте: нехай привикає. Нп.