Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кландати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кландати
Берлін: Українське слово, 1924

Кла́ндати, даю, єш, гл. Упрашивать. Вхопив гроші у його з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав. Новомоск. у.