Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кламцати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кламцати
Берлін: Українське слово, 1924

Кла́мцати, цаю, єш, гл. = Кла́цати. Між двома дубами кламцає баба зубами. Ном., стр. 300, № 360.