Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/клинок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клинок
Берлін: Українське слово, 1924

Клино́к, нка́, ж. Ум. отъ клин. = Клинець 1, 3, Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп, 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310.