Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/клотити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клотити
Берлін: Українське слово, 1924

Клоти́ти, клочу́, тиш, гл. = Колотити 1. Мнж. 182.