Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кльокати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кльокати
Берлін: Українське слово, 1924

Кльо́кати, кльо́чу, чиш, гл. = Квоктати. См. Кльока. Шух. I. 238.