Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ключик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
ключик
Берлін: Українське слово, 1924

Клю́чик, ка, м. Ум. отъ ключ. 1) См. Ключ. 2) мн. Раст. Primula veris. Вх. Пч. I. 12.