Словарь української мови (1924)/клянути
Зовнішній вигляд
◀ кляння | Словарь української мови К клянути |
кляпа ▶ |
|
Кля́нути, ну, неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. См. Хлянути.
◀ кляння | Словарь української мови Борис Грінченко К клянути |
кляпа ▶ |
|
Словарь української мови — К
клянути
Борис Грінченко
1924
Кля́нути, ну, неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. См. Хлянути.