Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/клянути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
клянути
Берлін: Українське слово, 1924

Кля́нути, ну, неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. См. Хлянути.