Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кмітувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кмітувати
Берлін: Українське слово, 1924

Кміти́ти, кмі́тливий, кмітува́ти = Кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться. Канев. у.