Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кобень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кобень
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́бень, ня, ж. Капюшонъ у бурки. Надів даху… ззаду кобень так і грає. ЗЮОР. I. 175.