Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кобер

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кобер
Берлін: Українське слово, 1924

Кобе́р, бра́, м. Коверъ. Левч. 58. Ум. Кобе́рець. Постелю я коберець. Нп.