Словарь української мови (1924)/ковалисько
Зовнішній вигляд
◀ ковалик | Словарь української мови К ковалисько |
ковалиха ▶ |
|
Ковали́сько, ка, м. Ув. отъ кова́ль. У коваля того був старий батько… От ковалисько посилає… по свого батька. Чуб. I. 155.