Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ковалисько

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
ковалисько
Берлін: Українське слово, 1924

Ковали́сько, ка, м. Ув. отъ кова́ль. У коваля того був старий батько… От ковалисько посилає… по свого батька. Чуб. I. 155.