Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ковалювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
ковалювати
Берлін: Українське слово, 1924

Ковалюва́ти, лю́ю, єш, гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170.