Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ковальчук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
ковальчук
Берлін: Українське слово, 1924

Ковальчу́к, ка́, м. = Коваленко 1. 2) Ученикъ кузнеца.