Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ковальчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
ковальчик
Берлін: Українське слово, 1924

Кова́льчик, ка, м. 1) Ум. отъ кова́ль. 2) Птица: пищуха, Certhia familiaris. Вх. Лем. 480.