Словарь української мови (1924)/ковбан
| ◀ ковач | Словарь української мови К ковбан |
ковбанитися ▶ |
|
Ковба́н, на́, м. 1) = Ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
| ◀ ковач | Словарь української мови Борис Грінченко К ковбан |
ковбанитися ▶ |
|
Словарь української мови — К
ковбан
Борис Грінченко
1924
Ковба́н, на́, м. 1) = Ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.