Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ковбчик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
ковбчик
Берлін: Українське слово, 1924

Ко́вбчик, ка, м. Ум. отъ ко́вбок.