Словарь української мови (1924)/коверза

by Борис Грінченко

◀ ковер

Словарь української мови Борис Грінченко К коверза

коверзувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Коверза́, зи́, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. Котл. Ен. III. 68 и Слов. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській… але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою. Левиц. I. 332.