Словарь української мови (1924)/ковнір
Зовнішній вигляд
◀ ковмо | Словарь української мови К ковнір |
ководка ▶ |
|
Ко́внір, ра, м. = Ковмір. Козак звик червону стрічку в ковнірі носити. К. ЧР. 327. Ум. Ковніре́ць. А в нашого Василя… вишиваний ковнірець. Чуб. V. 1115.