Словарь української мови (1924)/ковтьоба
| ◀ ковть | Словарь української мови К ковтьоба |
ковтьобина ▶ |
|
Ковтьо́ба, би и ковтьо́бина, ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. Черном. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.