Словарь української мови (1924)/ковтьобина
| ◀ ковтьоба | Словарь української мови К ковтьобина |
ковтюх ▶ |
|
Ковтьо́ба, би и ковтьо́бина, ни, ж. Оставшееся на лукахъ послѣ половодья углубленіе въ землѣ, наполненное водою и заросшее осокою. А вже кабана то шукай де небудь біля ковтьоби. Черном. и Крем. у. Там така твань та такі ковтьоби, що й волами звідтіля не виїдеш. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.