Словарь української мови (1924)/козакувати
| ◀ козакування | Словарь української мови К козакувати |
козакуватий ▶ |
|
Козакува́ти, ку́ю, єш, гл. Жить, быть козакомъ. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи. Ном. № 6291.
| ◀ козакування | Словарь української мови Борис Грінченко К козакувати |
козакуватий ▶ |
|
Словарь української мови — К
козакувати
Борис Грінченко
1924
Козакува́ти, ку́ю, єш, гл. Жить, быть козакомъ. Не козакувать Миколі, бо не буде у його коня ніколи. Ном. № 6291.