Словарь української мови (1924)/козакуватий
| ◀ козакувати | Словарь української мови К козакуватий |
козарлюга ▶ |
|
Козакува́тий, а, е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.
| ◀ козакувати | Словарь української мови Борис Грінченко К козакуватий |
козарлюга ▶ |
|
Словарь української мови — К
козакуватий
Борис Грінченко
1924
Козакува́тий, а, е. Имѣющій козацкій нравъ. Желех. Козакувата руська шляхта. К. Кр. 14.