Словарь української мови (1924)/козлик

by Борис Грінченко

◀ козій

Словарь української мови Борис Грінченко К козлик

козлина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ко́злик, ка, м. Ум. отъ козе́л. 1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. Рудч. Ск. I. 41. 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика. Чуб. III. 89. 3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L. ЗЮЗО. I. 131.