Словарь української мови (1924)/кокош
Зовнішній вигляд
◀ кокотіти | Словарь української мови К кокош |
кокошитися ▶ |
|
Ко́кош, ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере. Гол. II. 558.