Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кокірчики

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кокірчики
Берлін: Українське слово, 1924

Кокі́рчики, ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. I. 120.