Словарь української мови (1924)/коловатень
| ◀ колобродити | Словарь української мови К коловатень |
коловатиця ▶ |
|
Коло́ватень, тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
| ◀ колобродити | Словарь української мови Борис Грінченко К коловатень |
коловатиця ▶ |
|
Словарь української мови — К
коловатень
Борис Грінченко
1924
Коло́ватень, тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.