Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колодач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колодач
Берлін: Українське слово, 1924

Колода́ч, ча́, м. Большой ножъ. КС. 1887. VII. 474. Ножъ, носимый въ ножнахъ на поясѣ. Чуб. VII. 418. Ум. Колода́чик. Вх. Зн. 27.