Словарь української мови (1924)/колоддя
Зовнішній вигляд
◀ колодач | Словарь української мови К колоддя |
колодитися ▶ |
|
Колоддя́, дя́, с. соб. отъ коло́да. Я закладав комори й хату з віковічного дубового колоддя на два людські віки. Левиц. I. 374.