Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колодитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колодитися
Берлін: Українське слово, 1924

Колоди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Кородитися. Вона ще звечора стала колодитися на поперек, що болить. Зѣньк. у. Залюбовск.