Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/колющий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
колющий
Берлін: Українське слово, 1924

Колю́щий, а, е. = Колючий. Помостимо вам кладочки з колющого глоду. Мил. 65.