Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/коминок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
коминок
Берлін: Українське слово, 1924

Комино́к, нка́, м. 1) Ум. отъ ко́мин 1 и 2. 2) Цилиндръ въ ружьѣ, куда накладывается пистонъ. Уман. у. Шух. I. 229.